Сьогоднішній ринок – це надмірні виробничі потужності. Ніколи раніше економіка не стикалася з такою надмірною пропозицією. Врятувати таку економіку може лише споживач, а щоб бути споживачем, потрібні гроші. І ось уже економічно – розвинені країни починають обговорювати та експериментувати з безумовним базовим доходом.
Штучний інтелект теж сприймається, як загроза існуючого економічного устрою з одного боку, і, можливість позбавити людство обтяжливої праці, з іншого. Ліві ідеї, ліві партії переживають свій ренесанс. Враховуючи прискорення розвитку всіх соціально – економічних процесів, ми маємо шанс побачити комунізм на власні очі. Теорія Карла Маркса цілком може стати дійсністю.
На пострадянському просторі Маркс вважається «товаришем» Леніна, а його вчення архаїчною дикістю. Хоча Маркс ніколи не розглядав Росію, як країну соціалізму, який переміг, вважаючи її надто аграрною і нерозвиненою. Країною – плацдармом для своїх ідей він бачив Англію і, не відомо, як склалася історія Англії, не почни вона проводити реформи. Ранній англійський капіталізм справді був жахливий. Така система мала еволюціонувати.
Маркс нескінченно привабливий саме своєю ідеєю безперервної еволюції та перетікання з одного в інше. Це вплив Гегеля та його ідеї великої спіралі – кожне явище у якийсь період починає заперечувати саме себе. І Маркс описав послідовність зміни соціальних формацій та комунізм – безкласове суспільство, в якому не треба піклуватися про гроші, як вінець людського розвитку.
Чи не до цього ми йдемо? Адже у «прозорому» світі, руйнація класів теж неминуче – ми вже спостерігаємо руйнацію ієрархічних інститутів.
Неомарксизм – серйозна інтелектуальна течія, економічне вчення Маркса є фундаментом цілих держав, наприклад, Китаю. Але незважаючи на це, ми звикли думати, що глобальна ідея Маркса все-таки виявилася неспроможною. Але сьогодні починає здаватися, що Маркс мав рацію… з поправкою на технології.
Нещодавно я купила книгу Томаса Пікетті «Капітал у XXI» (дуже модна книга) і не змогла прочитати- новим марксистам далеко до літературного дару їхнього вчителя: «Новонароджений капітал виділяючи кров і бруд з усіх своїх пір, з голови до п’ят став на повний зріст . У крижаній воді егоїстичного розрахунку потопив і міщанську сентиментальність, і квіти лицарського ентузіазму, і релігійне натхнення…»